13.08.2013 17:55
18+
306
    
  10 | 11  
 © Оля Стасюк

Обпалене волосся

Обпалене волосся

з рубрики / циклу «Послання до коханого»

Сьогодні спалахнуло ціле небо,

Ба, навіть загорілись колоски.

Заради тебе – лиш заради тебе!

Волосся обпалила об зірки.


Тепер, коли прийшла волога осінь,

Забрала зелень з кожного листка,

Не треба я – з обпаленим волоссям,

Не треба більше я тобі така.


Я ж всю себе віддала тій мороці,

Півсерця перебила в боротьбі….

Хоч кажуть, що зірки – то справа хлопців,

Та Я за нею лазила ТОБІ.


То більше я не треба вже? Чудесно!

І руки в ранах…. Це все листопад.

Ти знаєш, це, як мінімум, нечесно.

Ти навіть зірку не віддав назад.


Багато жертв – обпалене волосся,

Прибите серце, рани на руках…

Тривожною прийде ця жовта осінь.

Багато рути квітне на полях.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.08.2013 19:17  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно! Романтично, як завжди! Надіюсь, волосся відросте?

 14.08.2013 16:55  Ем Скитаній => © 

чудова поезія!

 14.08.2013 14:06  Олена Вишневська 

Дуже гарно! Коли кохаєш, можна і за зорями...

 14.08.2013 09:32  Тадм 

гарно. і про волосся, і про зірку.....

 14.08.2013 07:43  Деркач Олександр => © 

Гарно

 14.08.2013 00:20  Наталія Сидорак => © 

Супер) А про те, що за зірками лазила - не жалій. Краще так, аніж ніяк...

 13.08.2013 17:59  Володимир Пірнач => © 

Класно.
Дуже сподобалось.
Плюсую.

 13.08.2013 17:47  Світлана Рачинська => © 

Люблю життя. Поетичне життя...) Воно гарне у смутку та розчаруваннях, образах та недомовленостях... Воно щире, відкрите і беззахисне, як людське серце... Словами не можливо злицемірити, неможливо чути сміх, коли плаче душа, мовчати, коли вона кричить...Просто простягаєш руку, розжимаєш кулак, і говориш - дивіться, ось я. Справжня...
Ось так ти тут і розкрилася.
Коли чесний з самим собою - чесний з усім світом! Гарно) Не буду писати банальних фраз про юні розчарування, але стверджую - усе минає)))