Сьогодні остання вціліла тарілка
Розбилась в істериці на черепки,
Була вона формою дещо замІлка,
Надщерблені й гострі здавались боки.
Хоч вірно господарю завжди служила,
Побачивши новий кухонний набір,
Схвильована тим, що вже вік свій віджила,
Не сприйняла гідно природний відбір.
Наповнилась відчаєм, вниз покотилась,
Із гуркотом вщент на шматки по підлозі…
В останнє пахучим борщем світ залила.
А тут і господар стоїть на порозі…
Роздавлений… Це ж незвичайна тарілка,
Я б не проміняв її смаку на нові,
Із іншого посуду все буде гІрке,
А ця була рідна, буденно-святкова…
Ти ж знаєш, що мова не йде про тарілку:
На друзки розбилися всі наші мрії.
Життєвий екзамен ми склали на двійку:
Втомилися грати спектакль лицедії…
17 серпня 2013
