Купаюсь я у рідній мові...
Купаюсь я у рідній мові,
У діамантах дивних слів.
Краса їх ллється при розмові
До серця мого звідусіль.
Я їх в думках перебираю,
Старанно на папір кладу.
Неначе в казку зазираю,
В яку невдовзі попаду…
Я їх збираю мов перлини
І піднімаю з глибини.
В безмежнім морі України
Їх є, лише не бійсь – пірни.