09.02.2016 12:54
для всіх
512
    
  3 | 3  
 © Бойчук Роман

…на рідній землі…

…на рідній землі…

Світанок-митець розгорнув горизонти-пастелі,  

Зірвавши із куполу неба нічне полотно. 

На Сході кривавих відтінків його акварелі - 

Торкаються погляду губ смертоносним вином. 


У скронях, давно посивілих, землі-України – 

Пульсуючий біль, а у серці одвічний вогонь. 

На тризубі воля розіпнута... Доля в руїнах... 

Свободи меча рукоять випікає долонь... 

 

Вже звикла приймати на себе отруєні стріли 

Від ворога-зрадника-змія на рідній землі... 

Та тільки душа, вишиванкою, сповнена віри – 

Загоює рани на тілі стражденнім її. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.02.2016 20:46  Світлана Рачинська => © 

Текст проймає. Живі і відчутні Образи. Чудово, Романе!

 09.02.2016 13:37  Володимир Пірнач => © 

Дуже гарний текст.
Плюсую.