22.08.2013 01:13
for all
128 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Наталка Янушевич

Бабине літо

Ще в кожному городі благодать,

Ще паперівка вигинає гілля,

А вже помалу осінь молода

Готується на бабине весілля.

Така пора, що ніколи старій,

Не до весіль – до холоду і пустки…

Ет! Ні, господу осені відкрий –

Усе встелити килимами густо.

Влаштує бабі празник немалий:

Жоржин напросить в гості, чорнобривців.

Здається, соку у стебло долий -

То й холод у дорозі забариться.

І буде бабі літо, а затим

Зійде тонка весільна позолота.

(Воно ж не може бути золотим,

Коли туман куйовдиться за плотом.)

Погріло трохи – і гайда собі.

Онука бабу садить на осонні

І йде до лісу по гриби рябі,

І йде в город по горбуватий сонях.

Публікації: Наталка Янушевич

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 22.08.2013 14:03  © ... => Тетяна Чорновіл 

У нас спека вже минула, отже, війнуло :))) Спасибі, пані Тетяночко. 

 22.08.2013 11:30  Тетяна Чорновіл => © 

Теплом осіннім війнуло! Дуже гарний вірш! 

 22.08.2013 10:17  © ... 

Тепла осінь після спеки - насолода. 

 22.08.2013 10:16  © ... => Деркач Олександр 

Рада, пане Олександре. 

 22.08.2013 09:44  Тадм 

яскравий і теплий віршик. подобається :) 

 22.08.2013 08:54  Деркач Олександр => © 

Сподобалось, колоритно..