Той, що в дзвонику живе
Віршована казочка
Не Мурашка і не Коник
В запашний забрався дзвоник
В тепле літо дощове.
З мушлі виставив лиш ріжки,
Бо сердитий, мабуть, трішки
Той, що в дзвонику живе.
– Має він зубів штук триста! –
Враз Сорока голосиста
Повідомила нове,
– Всіх поїсти має змогу!
Не сказав на те нічого
Той, що в дзвонику живе.
Не вмовкали в лісі птахи,
Звірі, жаби і комахи
Про нещастя квіткове!
Раптом взявся десь Журавлик
І курликнув: – Та це ж Равлик –
Той, що в дзвонику живе!!!