Так сумно стало на душі
Неначе щось раптово зникло.
І тільки тихий біль віршів,
А я до нього ще не звикла.
Твою запізнену любов
Я вже втомилася чекати.
Тебе любитиме хтось знов,
Але не так, як я страждати.
Так сумно стало на душі
Неначе щось раптово зникло.
І тільки тихий біль віршів,
А я до нього ще не звикла.
Твою запізнену любов
Я вже втомилася чекати.
Тебе любитиме хтось знов,
Але не так, як я страждати.
07.09.2013 19:52 © ... => Світлана Рачинська |
Дякую) |
07.09.2013 19:47 Світлана Рачинська => © |
Дуже гарно і щиро , Оленко) Так як є! |
06.09.2013 22:46 Деркач Олександр => © |
гарний вірш, зрозумілий, ясно що про любов, а то деякі( в першу чергу про себе)) як напишуть то нєкоторим(це про деяких читачів)) не доходить... |
06.09.2013 17:03 Тетяна Чорновіл => © |
Непоганий віршик. Тільки останнє дієслово, здається, повинно бути в якомусь часі. |
06.09.2013 15:05 Недрукована => © |
ага) оцей нічогенький такий віршик) |
06.09.2013 12:06 Ірина Затинейко-Михалевич |
ось цей - дійсно гарний вірш у Вас! |
06.09.2013 11:57 Суворий => © |
Вніс дві правки...Ніби стало дійсно краще... |
06.09.2013 11:54 Володимир Пірнач |
Вирізняю цей текст від інших.. |
06.09.2013 02:31 Каранда Галина => © |
останній рядок вибився, решта - гарно. |