20.08.2013 22:08
18+
315
    
  2 | 2  
 © Русин

Немов медуза жалить кропива...

Немов медуза жалить кропива.

Тнуть крізь сорочку в спину комарі.

Лайливі з уст зриваються слова:

"...мазь не купили – бовдури старі…"


Як грошей шкода – мусимо терпіти.

Най нас скуштує трохи комарня.

А що ж під вечір маємо робити,

Коли їх стільки просто серед дня?


І комарі, і комашня, й мурашки,

І ґедзі розплодились цьогоріч.

І невідомі ще якісь комашки,

Але кусючі, з`являться опріч.


Пішов до вітру просто під каштани.

Трава висока мокра від роси.

Лише заплющив очі під кущами,

Як ціла зграя шурхнула в труси.


Я закричав, що сили мав, зненацька.

Дісталось ляпасів сідницям і щокам.

"Пробач мені, моя старенька… цяцька…

Ганьба моїм обісцяним рукам…"

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.08.2013 12:04  Тетяна Чорновіл => © 

:)))))))))))))))
Кусюча лірика! Та ще й... волога трохи! ))))
Але "чудово" поставлю! Не знаю, чи автору, чи отим кусючим пройдисвітам, що так і мріють залетіти не туди, куди їх запрошують! ))))) Діліться вже славою!

 19.08.2013 03:24  Каранда Галина 

{#}