20.09.2013 21:42
для всіх
291
    
  4 | 4  
 © Оля Стасюк

Світло олімпіади

Світло олімпіади

з рубрики / циклу «Рідна земля»

Хвилі трибун переходять у море.

Клич іде з неба, тож – факели вгору!

Світло пашіє, тліє багаття,

Більше немає місця сум’яттю!

Вгору злітають пишні букети,

Світиться гордість в очах у атлетів.

Шум на трибунах, світло в медалях, -

Ми вже втрачали і перемагали!

Руки атлетів грають, як хвилі.

Знаєш, удача – справді в довірі!

Трохи – в надії, трохи у мрії…

Навіть у факелах мрія жевріє!

Глянь – піднялися яскраві трибуни!

Світлі арени заповнились шумом!

Дике, як звірі,

Вільне, як вітер,

Рветься у небо із факелів світло,

Світло змагання, світло параду,

Світле живуче

Олімпіади.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.09.2013 14:16  Тетяна Чорновіл => © 

Справді, енергійний ритм! Чудовий вірш!
Спортивних змагань не розумію, правда! Але добре, що когось надихає!

 21.09.2013 08:30  Тадм 

вірш справді енергійний. відчувається атмосфера олімпіади :)

 21.09.2013 00:45  Наталя Данилюк => © 

Гарна тема і дуже цікаво подана - такий енергійний і оптимістичний вірш, чудово звучить!

 20.09.2013 21:53  Світлана Рачинська => © 

Чудово, Олю) Тільки обдарована людина, так ємко передає дух представлених тем! З радістю читаю.

 20.09.2013 21:08  Каранда Галина => © 

ХМ... спортивненько... а що надихнуло?