21.09.2013 12:03
для всіх
295
    
  6 | 6  
 © Тадм

І знову про мрію

І знову про мрію

з рубрики / циклу «Про все на світі»

Принишкла мрія змореним дитям, 

Вже не літає в далі неозорі

Чи просто так, чи втомлена життям, 

Але не прагне цілувати зорі


Я й не чіпаю –певно спить…

Зітханням чуйний сон не потривожу, 

Сама прокинеться невдовзі й полетить, 

Спинить тоді нічим її не зможу


Бо стрімко так сягне за небокрай

Натхненна, радісна надміру, 

Промовить, кваплячись: «Чекай!

Я збудусь неодмінно, май лиш віру!»



Харків, 20.09.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.09.2013 11:49  Світлана Рачинська => © 

Чарівно)

 21.09.2013 19:31  Олена Вишневська 

Легко і гарно.
Хай збуваються всі мрії! )))

 21.09.2013 14:30  Наталя Данилюк => © 

Обнадійливо! Так, головне - не втрачати віру і набратися терпіння. А мрії таки збуваються, якщо в них вірити!

 21.09.2013 13:49  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно!

 21.09.2013 12:06  Дон Бікоз 

З такими рядками ваші мрії неодмінно збудуться!

 21.09.2013 10:00  Каранда Галина => © 

+

 21.09.2013 09:40  Ольга Шнуренко 

Дійсно, інколи душа, як дитина, часом грайлива, емоційна, примхлива, буває мажорна, а чи мінорна, але завжди чуттєва і вразлива...