Топить весна мрію
Навесні свободи стає забагато.
Ще й дні такі довгі, -
Не вкладешся спати.
І хоча надворі трави забуяли,
І вже зелень чорноту сховала,
Та я знову чорну в зеленім шукаю,
А як мене знайде, то я не тікаю -
Міцно обійму і не відпускаю!
Знаю, чорноту ту зелень переможе,
Як весна зміцніє.
Не врятує навіть чорноту надія,
Вмре остання, й з нею – моя Мрія…
