24.09.2013 20:22

для всіх

284

9 | 9

 © Тетяна Чорновіл

Мотив осінньої шарманки

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Супровід – «Грезы шарманщика» Ігоря Двуреченського

Осінній вітер квилить журно за вікном,

Меланхолійно, мов шарманщик, душу рве

На клапті ночі, де беззахисно між сном

У позолоті мріє листя, ледь живе.

Шарманки звукам детонує серця щем

І лунко в краплі вибухає дощові,

Від щастя дощ у ніч заходиться плачем

Й росою мліє на притишеній траві.

Зажди, мій вітре! Чи хоч крапельку зусиль

Знайду в душі і трунок ночі цей зіп’ю?

Прошу, шарманщику, вгамуй ласкавий біль,

В дощі вини на мрій холодному краю.

Любов’ю схлипну я в мелодії жалю

І, осягнувши вмить безумство дощове,

Крізь холод осені магічної ступлю

У ніч, де вітер на шарманці душу рве.

Рвучкого вітру відчуття таке просте,

Хоч незрівнянне в розмаїтті відчуттів.

Лиш усміхнусь у мрійних снів відлунні, де

Шарманки чується осінньої мотив.