Чекання з золотою квіткою
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
В чекання таємничому вінку
Ніч-чарівниця блудить попідтинню,
Осінній сон наш трепетною тінню
Вплітає в позолоти суть м’яку
У такт ходи.
Серп місяця на вістрі відчуттів
Крізь серця стук хитається на вітрі.
Йди на той стук, бо ночі згустки хитрі
Не осягнеш ти, хоч би й як хотів.
Не бійся, йди…
Думками розполохані стежки
Ведуть у незбагненну вічність миті,
Туди, де квіти сплять, росою вмиті,
І пуп’янок від доторку руки
Чуттям щемить.
Краси нічної істина проста
Між крапель сну не зовсім зрозуміла.
Не бійся, то від щастя защеміла
Чеканням сонця квітка золота.
В світання мить.
