Осінь в пакеті
Поблукавши світу вулицями вдосталь,
Загляни до мене в дім на чашку чаю.
Ти сьогодні принесла в пакеті осінь
І накрила стОли за своїм звичаєм.
На кармінові квітки зі скатертини
Розкладала золотаві блюдця-листя.
Маю мрію, що тебе я не покину,
На мазут не проміняю небо чисте.
Ти сховаєш вікна за картаті штори
І застелиш постіль синіми птахами.
Ми з тобою не коханці апріорі:
Ти лягаєш спати, я - іду до мами.
І так само буде завтра, як і вчора -
Поблукавши світу вулицями вдосталь,
Ти напустиш в хату холоду знадвору
І мені у сумці притарґаниш* осінь.