Лідія Яр
Тиша німа навколо.
Схлипує осінь
Дощем.
В серці немає болю,
Залишився лише
Щем.
Знаю, не треба плакать,
Сонце осушить
Сльози.
Знову думки віршами -
Серце не хоче
Прози.
Небо у сірих клаптях -
Хай їх розвіє
Вітер.
Ні, я не буду плакать,
Бо не побачу
Літер.
Тиша німа навколо.
Стало так сумно,
Дуже.
В надії дивлюсь довкола -
Осінь зігріє
Душу...
29.09.2012 09:45 © ... => Бойчук Роман |
Так і роблю...та і хіба можна осінню сумувати..то ж така краса... |
29.09.2012 00:09 Бойчук Роман |
 О..! Так, Осінь - нині в ударі!!! Вона у всі часи була є і буде найбагатшою порою року на поетичні жнива!!! Не плачте - а краще дійсно свій смуток виливайте в римовані рядки. Вам це вдається просто прекрасно!!!! |
28.09.2012 21:48 © ... => Деркач Олександр |
Та я ж від осені нікуди й не тікаю. то моя улюблена пані, я її так чекала... |
28.09.2012 21:44 Деркач Олександр => © |
 Гарно...чи з серцем, чи з прозою, треба щось робить, бо від осені всеодно нІкуди подіться))) сподобалось! |
28.09.2012 21:39 © ... => Каранда Галина |
Зрозуміло...ми однаковісінькі...в усьому... |
28.09.2012 21:34 © ... => Тетяна Чорновіл |
Дякую. |
28.09.2012 21:33 © ... => Каранда Галина |
Дякую. приємне порівняння. тільки куди мені... |
28.09.2012 20:26 Каранда Галина => © |
 Ваші вірші мені подобалися й раніше, але подобаються все більше й більше. Ви мені на мене схожі)))))) |
28.09.2012 18:48 Тетяна Чорновіл => © |
 Гарно дуже! Рвучко! :) |