11.09.2012 18:54
-
209 views
    
rating 5 | 7 usr.
 © Каранда Галина

Осінь вже потроху золотіє...

Осінь вже потроху золотіє...

Осінь вже потроху золотіє,

Вигляда крізь віття неба синь.

Сумно мрія відлітає в ірій

І шепоче: «Кинь мене… покинь…»

Лине птахом з рідного гніздечка.

Чи ж іще повернеться коли?

Подих перехоплює вервечка

Снів несправджених, що знов приходять в сни.


Осінь тихо губить позолоту.

Де була краса – іржа за мить…

І минулі радощі й скорботи

Падають під ноги з верховіть.

Тільки вітер вірить ще наївно,

Бо з весни заплутався в думках:

Щастя – є! А щоб було не зимно,

Гнізда кинуті колише на гілках.



Лубни, 11.09.12

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 14.09.2012 22:16  © ... => Оля Стасюк 

ага. 

 14.09.2012 22:16  © ... => Тетяна Белімова 

спасибі. 

 14.09.2012 22:15  Тетяна Бел... => © 

Дуже-дуже сподобалося! І про сни, і про птахів перелітних. Така спокійно-меланхолійна замальовка вийшла. 

 12.09.2012 20:16  Оля Стасюк 

так сумно...( 

 12.09.2012 16:40  © ... => Андрій Гагін 

спасибі. 

 12.09.2012 16:39  © ... => Недрукована 

спасибі. боялася, що саме рядки про сни не сприймуться. 

 12.09.2012 16:34  Недрукована => © 

Дуже гарно!
Ще одна мрія відлітає в осінь, це сумно...
Про сни особливо гарно сказали. 

 12.09.2012 13:11  Андрій Гаг... => © 

Дуже, по осінньому, гарно! ) 

 12.09.2012 01:12  © ... => Деркач Олександр 

спасибі. 

 12.09.2012 01:12  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

і Вам дякую! 

 11.09.2012 22:39  Деркач Оле... => © 

Гарно! 

 11.09.2012 22:25  Ірина Зати... 

дякую за осінні вірші - обожнюю цю поетичну пору!!! 

 11.09.2012 21:29  © ... => Лідія Яр 

спасибі 

 11.09.2012 20:31  Лідія Яр => © 

про радощі і скорботи, що з верховіть падають-зачепило.
Гарно дуже про осінь...і не тільки. 

 11.09.2012 19:08  © ... => Тетяна Чорновіл 

дякую. це на перспективу))))) 

 11.09.2012 19:01  Тетяна Чор... => © 

Гарна сумовита осінь! Чудовий вірш! Правда, гнізд ще не видно, та час швидко минає...