Вперше
з рубрики / циклу «Країна ігор, мрій та ластовиння»
Рученята піднялися в небо...
Ти, мабуть, хотів її впіймати,
Чи за нею думкою майнути.
Шкода, людям Бог не дав літати.
Неповторна мить - узріти вперше...
І сорока буде, мов жар-птиця!
Чорно-біле пір`я, гучний скрекіт -
Ніби звично, а вночі насниться.
Дуже мило і беззубощиро
посміхаєшся старій сороці.
Чорно-білі крила залишили
білий слід у малюковім оці.
Київ, 2003 рік