09.10.2013 00:11
18+
334
    
  9 | 9  
 © Наталя Данилюк

Залишені слова

Залишені слова
Слова мені залишились і все,Нічого окрім слів - скупа розрада...Кривим розмитим почерком есеВиводить дощ по сірих автострадах.Під парасольку туляться вітри,Січуть в обличчя краплі, ніби струни.Зітри мене із пам`яті, зітри,Як вічність на табличці древні руни...Як захмеліла впевнена веснаОстанній сніг роздмухує у полі.Густої зливи сива пеленаСповила шовком пальці захололі.Похмуре небо ру́ном затяглось,Надуло щоки зморені старечі.Слова мені залишились - хоч щось,Хоч проблиски в холодній порожнечі...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.10.2013 18:04  Тетяна Чорновіл => © 

Майстерно і красиво! Печальне прогнозування! ((

 09.10.2013 11:11  Володимир Пірнач => © 

Дуже класно.

 09.10.2013 08:20  Тадм 

вірш також - це щось! :). Дуже сподобалось "Під парасольку туляться вітри," останні два рядочки....

 09.10.2013 06:41  Деркач Олександр => © 

нічого окрім слів - скупа розрада...це наче про мене(...Класно пишете))

 09.10.2013 00:31  Каранда Галина 

з заголовку подумала, що Ви залишили слова... а то - слова лишились з Вами... Сподіваюся, що то таки перебільшення, і крім слів ще є багато всього хорошого))))

 08.10.2013 23:33  Тетяна Белімова => © 

Природа і почування ЛГ - суголосні. Як це часто буває, біль душевний передається небу - і ось уже: "Похмуре небо ру́ном затяглось, Надуло щоки зморені старечі"... Це сльози з очей чи біль неба? Усе сплелося... все змішалося...

 08.10.2013 22:59  Світлана Рачинська => © 

шикарні слова про слова
другий - найближчий... Дуже!

 08.10.2013 22:52  Чернуха Любов => © 

Дуже класно, слова - те чого нам так не вистачає!