Залишені слова

Майстерно і красиво! Печальне прогнозування! (( 

Дуже класно. 

вірш також - це щось! :). Дуже сподобалось "Під парасольку туляться вітри," останні два рядочки.... 

нічого окрім слів - скупа розрада...це наче про мене(...Класно пишете)) 

Та це нам - легко! Сіли на потяг - і вже у вас)))) Роман обіцяв у наступному році всіх на Говерлу взяти))) 

Усміхнули мене))) Люблю Ваші коменти, у Вас чудове почуття гумору! Дякую щиро! Маю надію, що щось, окрім слів, іще залишиться... Час покаже. Дякую ще раз! 

Було б чудово! До речі, у нас, в Івано-Франківську, теж проводяться поетичні зустрічі. Тож маємо надію, що і Ваше товариство завітає на наш прикарпатський вогник для взаємообміну думками і поетичним словом! 

з заголовку подумала, що Ви залишили слова... а то - слова лишились з Вами... Сподіваюся, що то таки перебільшення, і крім слів ще є багато всього хорошого)))) 

чекатимемо! нам колись пощастить))) як і Ужгороду! О!

Дякую Вам щиро! Маю надію, що мені також вдасться потрапити до Вашого чудового творчого товариства! Роман та Оля Бойчуки розповідали про свої неймовірно позитивні враження від зустрічі з пробаперівцями і мені також закортіло! Хоч і далеченько трохи... Але може колись і випаде нагода - буду тільки рада! 

приїзджайте до нас на наступну зустріч портальних авторів!))) будемо читати й коментувати))) 

а симпатія не буває одностороньою))) лише взаємною)))

Мабуть, і те, й інше... Іноді природа, наче відчуває наш душевний стан і підлаштовується під нього... Коли писався цей вірш, якраз за вікном було холодно і похмуро. Дякую Вам, люба Таню! Ви завжди так тонко відчуваєте настрій вірша, що читати Ваші коментарі - одне задоволення! 

Природа і почування ЛГ - суголосні. Як це часто буває, біль душевний передається небу - і ось уже: "Похмуре небо ру́ном затяглось, Надуло щоки зморені старечі"... Це сльози з очей чи біль неба? Усе сплелося... все змішалося... 

Дякую за розуміння! 

однозначно... 

Світланко, дякую щиро! Приємно, що припало до душі!Оті залишені слова (що у вірші) і рятують, і ятрять душу водночас... 

Дякую сердечно! Так, саме слів нам і не вистачає у момент розлуки - теплих, щирих і душевних... Приємно, що відгукнулися на мій вірш! 

шикарні слова про слова
другий - найближчий... Дуже! 

Дуже класно, слова - те чого нам так не вистачає!