08.10.2013 21:58
for all
178 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Одягнута В Чорне

Ніщо

Ішов сніг,

перетворювався на дощ

із остраху впасти на землю,

брудну від непотребу

похованих і прострочених бажань.


Тримати, тримати

тонке павутиння із паперових стрічок.

Достатньо лише однієї іскри...

Шкода, що в калюжах повно сірників.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 12.10.2013 20:45  Каранда Галина => © 

я ті сірники сприйняла як чиїсь невдалі намагання видобути іскру...
образ класний вже тим, що запам"ятався - зараз зреагувала на коментар і згадала вірш, не відкриваючи його... 

 12.10.2013 14:00  © ... => Олександр Новіков 

так, вони вже використані і ні на що не гідні 

 09.10.2013 13:33  Олександр Новіков 

В тематиці та ссилці помилка. "Тонке". А то я спочатку подумав, що так і треба, типу онко 

 09.10.2013 13:31  Олександр Новіков => © 

Класно, сподобалось. А сірники в калюжах уже спалені, ними підкурювали 

 09.10.2013 08:40  Деркач Олександр 

сподбалось 

 09.10.2013 00:07  Каранда Галина => © 

а глибоко так 2 останні... респект. 

 09.10.2013 00:03  Тетяна Белімова => © 

Тонка мова алегорії... а може, це "тонке павутиння із паперових стрічок"?
Дуже сподобався образ останнього рядочка... Дійсно... Шкода... На що вже можуть здатися мокрі сірники?