08.10.2013 21:58
для всіх
264
    
  4 | 4  
 © Одягнута В Чорне

Ніщо

Ішов сніг,

перетворювався на дощ

із остраху впасти на землю,

брудну від непотребу

похованих і прострочених бажань.


Тримати, тримати

тонке павутиння із паперових стрічок.

Достатньо лише однієї іскри...

Шкода, що в калюжах повно сірників.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.10.2013 20:45  Каранда Галина => © 

я ті сірники сприйняла як чиїсь невдалі намагання видобути іскру...
образ класний вже тим, що запам"ятався - зараз зреагувала на коментар і згадала вірш, не відкриваючи його...

 09.10.2013 13:31  Сашко Новік => © 

Класно, сподобалось. А сірники в калюжах уже спалені, ними підкурювали

 09.10.2013 08:40  Деркач Олександр 

сподбалось

 09.10.2013 00:07  Каранда Галина => © 

а глибоко так 2 останні... респект.

 09.10.2013 00:03  Тетяна Белімова => © 

Тонка мова алегорії... а може, це "тонке павутиння із паперових стрічок"?
Дуже сподобався образ останнього рядочка... Дійсно... Шкода... На що вже можуть здатися мокрі сірники?