Втечу від всіх. У осінь десь втечу.
У бабиному літі заблукаю….
Що боляче мені - я промовчу
І всі образи враз позабуваю…
Втечу від світу і сама від себе,
Якщо від себе можна утекти…
Душа моя попри усі – Не треба!
Десь причаїться поряд, там де ти….
Візьміть участь в обговоренні
15.10.2013 14:41 Надія Бойко |
 Зачепило. Гарно! |
14.10.2013 19:36 © ... |
Дякую всім щиро за відгуки |
14.10.2013 13:33 Тетяна Белімова => © |
 Близькі бажання))) Ми вас завжди чекаємо! Тікайте прямо до нас! |
14.10.2013 12:23 Тетяна Чорновіл => © |
 Коли тікаєш від себе, обов"язково прибіжиш до себе! Таке щось антимудре зморозилось. Ніби світанковий осінній приморозок! :))))) |
14.10.2013 10:13 Деркач Олександр => © |
 Тужливо але гарно |
14.10.2013 01:08 Світлана Рачинська => © |
 Чудова втеча) Теж хотілося б туди. Класно! |
14.10.2013 00:24 Марієчка Коваль |
 ))сумна ваша ЛГ як завжди) втекти від усіх... від себе. часті слова. можливо, тоді вони настільки пов язані, що аж невіддільні)) це ж ще краще дозволяє зрозуміти. |
13.10.2013 21:54 Каранда Галина |
 Чудово |