11.01.2015 23:03
for all
187 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Панін Олександр Миколайович

Червоне повітря

Червоне повітря

Героям-добровольцям

Бой грохочет неравный, кровавый,
Сталь визжит – не поднять головы..,
Воздух полон страшнейшей отравой:
Смертоносным дыханьем войны…

Над ланами птахи не співають –

Хрипло виють скажені вовки

І не зерна в борозни лягають –

Бездиханні лежать юнаки…

України вони вояки


У повітря червоний відтінок.., 

Мовчки зносять, втрачаючи лік, 

З поля бою за тілом тіло.., 

Не розплющать герої повік, 

Почорнілих, свинцевих повік…


Мир летить під укіс, на узбіччя:

Знов броньовані звірі повзуть, 

На початку нового сторіччя

Розв’язали нелюдську війну.

Кровожерливу дику війну.


Душі каїнські вразить прокляття, 

Назавжди заплямує ганьба, 

Ви війни розпалили багаття, 

Вам під Сонцем вже місця нема, 

І ніколи не прийме Земля!


- Ми ж брати, ми веселі друзяки, 

Ми маленький справляєм банкет, 

А вогонь та руїни – подяка, -

Пояснив би новітній ландскнехт, 

Злодіяння для нього – бенкет.


- За добро, за привітність, за ласку, 

І за те, що ви кращі за нас, 

Жартома обстріляєм зненацька.., 

Познущаємось трішечки з вас, 

Ваші землі – найкращій “танцплац!”


- В мирний час – жалюгідна дрібнота, 

В мирний час ми – шмарклива сльота…

Чорна зброя – найліпша наркота, 

Підле вбивство – жадана мета.

Кров і гроші - то наша мета!


Треба совість в болото топтати, 

Щоб не сміла тривожити нас…

Різанини криваві солдати, 

Поводир нас нацьковує: “Фас!”, 

Наша зграя полює на вас!



У повітря вже колір червоний, 

Та, спиняючи вбивство і лють, 

Добровольчі стоять батальйони -


Зграї чорних катів не пройдуть!

Рідні діти їх теж проклянуть!

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 16.01.2015 19:05  Антоніна Грицаюк => © 

Душу навпіл крає гнітюча правда! 

 13.01.2015 21:25  © ... => Олександр Новіков 

Дякую за відгук. 

 13.01.2015 13:49  Олександр Новіков => © 

сильно 

 12.01.2015 20:23  © ... => Олена Вишневська 

Дякую Оленочко, дякую, добра душа. 

 12.01.2015 20:21  © ... => Тадм 

Дякую за відгук. 

 12.01.2015 20:20  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую пані Світлано, Ви завжди мене розумієте. 

 12.01.2015 17:00  Світлана Рачинська => © 

Надзвичайно сильно! Від самої назви твору захопило дух. Важко коментувати. Образність оживає в уяві. Чудово!!! 

 12.01.2015 15:56  Тадм => © 

Важкі рядки, відчутні, пронизливі 

 12.01.2015 12:46  Олена Вишневська => © 

З надією! Це додає віри в краще!
Ох, не просто і не легко все це відчувати, читати, переживати в собі кожне слово... 

 12.01.2015 01:49  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую, пані Тетяно. За співчуття і розуміння! 

 12.01.2015 01:46  Тетяна Белімова => © 

Як страшно читати "одкровення" новітніх ландскнехтів!!! І ще страшніше усвідомлювати, що на це нема ради! Від багатьох хвороб людство винайшло ліки і профілактичні щеплення, але від аморальності, ницості, душевної деградації, від садизму, зрештою - ні. Нема для таких пристановища - ні тут, ні там...
Не даремно ж наші сусіди вигадали, що "кому війна, а кому - мати рідна!" Певно, знали, про що говорили!
А ще... ще не можу не відзначити засіб контрастного зіставлення! Сильно. Образ складається з цих двох полярностей, ніби пазл!  

 12.01.2015 01:33  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Дякую, пані Ганно, дуже втішений Вашою оцінкою. 

 11.01.2015 23:49  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Чудовий вірш, майстерно написано! Цікава побудова вірша!
Зграї чорних катів не пройдуть! - Таки так!