Листопадовий всесвіт

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Спинився в точці злету таймер часу

І лік ятрить осінніми листками,

У вир цей ошалілими думками

Ввірвусь у хвилях осені не зразу.

Замру в імлі, відчувши дивну втому,

Немов листок у трепеті світання,

Поки марнота сумнівів остання

Не зникне у безмежжі золотому.

Медово… Листопаду щем проймає,

Ще зойкну шкереберть у мить жадану.

Ні-ні, думкам коритися не стану!

Не стану… стану… тану… Все! Немає…

Візьміть участь в обговоренні

18.10.2013 01:18 Русин => ©

Прекрасний вірш!!!

17.10.2013 20:25 Антоніна Грицаюк

Читаючи ваш вірш присолодила його ложечкою меду з чаєм, сподобалось!

17.10.2013 14:50 Тадм

Чудово! я без Ваших віршів уже не можу. як дитина вибирає найсмачніше, так я вишукую Ваші отакі :)

17.10.2013 07:50 Олена Вишневська

Чудово!Такий прекрасний медовий листопад! А остання cтрічка то взагалі... :-)

17.10.2013 00:06 Надія Бойко

Запало в душу! Чудово!

16.10.2013 22:19 Ганна Коназюк

"Листок у трепеті світання" - взагалі, якось по особливому, прекрасно! А останні рядочки!!! - неперевершено!)) Дуже сподобалась поезія!)

16.10.2013 20:40 Оля Стасюк

перший рядок заплутав.... а так - добре! тільки не треба того листопАду! ще не випили весь жОвтень!

зойкну шкереберть)))))))))) клас, я б не додумалася так завернуть)) останній супер.

Який натхненний листопад! Вихор! Чудово!

Вірш, як гіпноз. Кінцівка - безподобна))) Чудово!