26.07.2012 15:02

-

207

5 | 5

 © Тетяна Чорновіл

Спіралі Часу

з рубрики / циклу «РІДНИЙ СВІТ»

Пан Час на нитку забуття

Думок нанизує коралі,

Складає в стос провин сміття,

Змінивши світу сприйняття

На вищому витку спіралі.

А сам, окрилений, летить

В нове осмислення виточка.

Спішу за ним, і не гнітить,

Лиш трохи душу холодить

Кінцева тупикова точка.

Збираючись в спіраль чужу,

Все ж обернусь назад на злеті

І через часову межу

Про світ мій згадку збережу,

Мов оберіг у амулеті.