Центнерове серце і крейцерова душа,
Дірявлю думками мозок,
Мов граючись, на дозвіллі.
Тополя розвісила листя на тонкощах чорного гілля.
По миршавих вулицях
Суне чуже «нє спєша».
Латентна напруга у м’язах. Фантомні сни.
Фантомна реальність.
Примарні фатальні фантоми.
Учора дороги іще прозорі. Сьогодні уже яснІ
(а може і Ясні, а то ж все – горішня кома).
Сутулу правдивість забанили книжиці,
Брехня на полицях веде себе, мов господар.
Володарі мух – учорашні маніжинці.
І час на базарі вже виграшні всі попродав.
Єй, шкода…
Бо я сподівалась купити світ:
Цього мені вже замало – зажерлась, панове!
Я стукаю в двері, я стукаю, стукаю знову,
А може відчинить хто…
Калуш, 19.10.2013
