Іду. Повітрям межи стінами будинків,

Молекулами, атомами болю,

І кров"ю скапую, немов дощами небо.

Іду. У душах рясно розливаюсь

Масивом нових тем, ідеологій,

Які нічого спільного зі мною

Не мають. (Цей колишній світлий воїн

Завжди був батьком ницих парадоксів.)

Іду. Я - хліб. Я - біле сонце світу.

Не відчиняйте - Я до вас іду.

Калуш, 14.10.2013