Я не знаю який ти в житті
Я не знаю, який ти в житті…
У буденності сірих хвилин.
Я лиш бачила очі сумні,
Що зоставили в пам’яті слід.
Знов кімната – чотири стіни,
На столі якесь фото – не ти
А мені б бігти далі…туди,
Де у росах не видно сльози
Щоб закрити обличчя дощем
І вдихати правдивість води
Від брехні заіржавіло все
Подих вітру не чути в тиші
Я не знаю тебе, та чомусь
Моє серце належить тобі.