Моїй мамі
Час лікує рани, заліковує.
Пам`ять стерти не спроможний він.
І лише на хвильку заспокоює,
Щоб у серці приглушити біль.
Ти від мене на великій відстані -
В неосяжності чужих світів.
Не у Броді, й не у Довгій Пристані,
А у пам`яті моїх років.
Знаєш, мамо, як же мені хочеться
Знову пригорнутись до грудей...
І любові досхочу напитися
Із твоїх утомлених очей.
Досі я хвата, буває, слухавку,
Щоб "мамуся" в неї віднайти.
Хочу голос чути твій, мамусенько,
Хоч дощем до мене прилети.
Якось, менше стала оглядатися
І не дзвінко так уже сміюсь.
Час летить. А я для тебе, мамочко,
Назавжди дівчиськом залишусь.
Я беру на руки свою донечку -
Зовсім ще малесеньке дитя.
І цілую рідне своє сонечко,
Знаєш, в неї посмішка твоя...
21.10.2013