21.10.2013 13:50
для всіх
424
    
  9 | 9  
 © Ганна Коназюк

Моїй мамі

Моїй мамі
Зв`язок матері з дитиною залишається назавжди...

Час лікує рани, заліковує.

Пам`ять стерти не спроможний він.

І лише на хвильку заспокоює,

Щоб у серці приглушити біль.


Ти від мене на великій відстані - 

В неосяжності чужих світів.

Не у Броді, й не у Довгій Пристані,

А у пам`яті моїх років.


Знаєш, мамо, як же мені хочеться

Знову пригорнутись до грудей...

І любові досхочу напитися

Із твоїх утомлених очей.


Досі я хвата, буває, слухавку,

Щоб "мамуся" в неї віднайти.

Хочу голос чути твій, мамусенько,

Хоч дощем до мене прилети.


Якось, менше стала оглядатися

І не дзвінко так уже сміюсь.

Час летить. А я для тебе, мамочко,

Назавжди дівчиськом залишусь.


Я беру на руки свою донечку -

Зовсім ще малесеньке дитя.

І цілую рідне своє сонечко,

Знаєш, в неї посмішка твоя...



21.10.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.10.2013 18:23  Тетяна Чорновіл => © 

Теплий щирий вірш! Дуже сподобався!

 22.10.2013 10:44  Ірина Затинейко-Михалевич 

без слів...до щему...

 21.10.2013 22:50  Чернуха Любов => © 

мої співчуття... Вона чує Вас...

 21.10.2013 22:26  Чернуха Любов => © 

Пройнялася Вашими переживаннями, близькі мені...

 21.10.2013 20:55  Деркач Олександр => © 

Чудовий вірш, а заключний, да...взагалі!!!

 21.10.2013 16:58  Олена Вишневська 

Останній стовпчик дуже-дуже...
На жаль, так влаштований світ, але наші рідні завжди живуть поруч з нами в наших серцях!