25.09.2013 00:52
для всіх
254
    
  6 | 6  
 © Ганна Коназюк

А завтра починаються дощі

А завтра починаються дощі

А завтра починаються дощі.

Боюся подивитись у майбутнє.

Не знаю, чи буде щось в ньому путнє...

А завтра починаються дощі.


Природа вже готова до грязюки,

До холоду, до листя у багні.

Вона зарання гріє свої руки

В запаленому відчаєм вогні.


Оце б мені там душу відігріти

І назавжди залишити свій сум.

З`єднатися з природою навіки,

Перетворившись на осінній шум.


Вечірній холод дихає у шибку,

Не слухає мене моє дитя...

Я пригорну свою малу кровинку,

Відчую молоде  серцебиття.


Одразу біль зникає у душі.

Очима поринаю у безодню.

Ще сонечко всміхалося сьогодні,

А завтра починаються дощі...



м. Київ, 2005 рік

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.05.2014 01:19  Невідомський Міха => © 

дуже добре

 25.09.2013 15:14  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш дуже гарний! Хоч у Вашому стані душі дощі не винні!
Пригортайте свою кровинку частіше! )) Та хіба це єдиний рецепт відтанути душею? І полюбити дощі...

 25.09.2013 14:03  Недрукована => © 

гарно)

 25.09.2013 10:15  Світлана Рачинська => © 

А мені про кровинку!!! З ними - тепло і сонячно завжди!!!

 25.09.2013 07:34  Тадм 

також дуже сподобався другий катрен. А путнє обов"язково буде :)!

 25.09.2013 01:08  Ольга Шнуренко 

Природа вже готова до грязюки,
До холоду, до листя у багні.
Вона зарання гріє свої руки
В запаленому відчаєм вогні.
ЦЕЙ КАТРЕН - ОСОБЛИВИЙ!