А завтра починаються дощі
А завтра починаються дощі.
Боюся подивитись у майбутнє.
Не знаю, чи буде щось в ньому путнє...
А завтра починаються дощі.
Природа вже готова до грязюки,
До холоду, до листя у багні.
Вона зарання гріє свої руки
В запаленому відчаєм вогні.
Оце б мені там душу відігріти
І назавжди залишити свій сум.
З`єднатися з природою навіки,
Перетворившись на осінній шум.
Вечірній холод дихає у шибку,
Не слухає мене моє дитя...
Я пригорну свою малу кровинку,
Відчую молоде серцебиття.
Одразу біль зникає у душі.
Очима поринаю у безодню.
Ще сонечко всміхалося сьогодні,
А завтра починаються дощі...
м. Київ, 2005 рік
