23.10.2013 01:12

для всіх

229

5 | 5

 © Микола Чат

Безсоння

з рубрики / циклу «МИ - СТРУНИ НА БАНДУРІ ДОЛІ»

У хаті тихо. Тільки блиск свічі

Та ледь вловимий порух на іконі.

Ще фікуси в кутку лапато-сонні,

Під завиванням згаслої печі.

Сиджу в зажурі крісла, вже давно.

З-під ніг пістрявить виткана доріжка

До вбраної незайманості ліжка…

В бокалі смоллю світиться вино.

На спогадів солодкий аромат

З кутків виходять образи дитячі.

Фіранки салютують їм, тремтячі,

На вікнах обездушених кімнат. 

Розпізнаю затертість півтоні́в,

За чорно-білим натяком альбому…

Так довго йшов до батьківського дому, 

Що той, не дочекавшись, спорожнів.

Сріблить безвихідь зморшкуватість скронь, 

Минуле спопелила архаїчність.

Летять батьки журавликом у вічність,

Як докір нам лишаючи безсонь.