27.10.2013 00:35
лише 18+
312
    
  7 | 7  
 © Ірина Червінська-Мандич

Три поцілунки

  Зашуми, діброво, наді мною,

Заспівай баладу, теплий вітре.

Я гірською розлилась рікою

Потекла собі за межі світу.


Засвіти, світанку, сто жарівок,

Заплещи, мій ясене, в долоні.

Я - ріка, не маю я кінцівок,

Щоб твої торкнуть зелені скроні.


Лиш коріння підмиваю вперто

І течу, густа, немов хвилини.

Ми у день один повинні вмерти,

Залишавши відтиск на світлині


На граніті чорнім, хай не разом

І на різних паралелях світу,

Хай тебе закриють в білій вазі,

Наді мною ж плакатиме вітер.


Зашуми, діброво, ув останнє,

Я - ріка, а прагнуть моря ріки.

Три коротких, влучних на прощання,

Два - у губи, третій - у повіки.



Калуш, 2009

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.10.2013 19:58  Ірина Затинейко-Михалевич 

на одному диханні...це із тих віршів...із тих...коли затамовую подих - а потім після останньої крапки видихаю...

 27.10.2013 15:32  Ігор Стожар => © 

Що би то мало значити:
Потекла собі…
Я не вириваю з контексту, лиш запитую.

 27.10.2013 11:49  Тадм 

так лірично! гарно дуже

 27.10.2013 10:34  Сашко Новік => © 

Класно

 27.10.2013 10:13  Світлана Рачинська => © 

прекрасно
без слів

 27.10.2013 08:15  Деркач Олександр => © 

Сподобалось...

 27.10.2013 01:18  Тетяна Белімова => © 

{#}це щось нейомвірне! фантастичний твір! кричу БРАВО!!!

 27.10.2013 01:13  Тетяна Чорновіл => © 

Чудова поезія!