28.10.2013 16:34
© Ірина Червінська-Мандич
О, як же ти екзистенційно мислиш,
Красиво, позаздрив би навіть Ніцше,
Вирішуєш глобальні проблеми людства,
Засновуєш догми есхатологій.
О, як ти розв’язуєш бездоганно
Логічні задачі, поставлені вчора світом,
Всю пресу напам’ять учиш, читаєш, учиш.
Складаєш усім прогнози, як гороскопи,
А сам утекти не годен від свого вчора,
І зовсім не хочеш бути самим собою,
Шукаєш себе далеко і тільки ззовні,
А варто раз посміхнутись якОсь до люстра…
Калуш, 26.10.2013
