29.10.2013 20:06
18+
112 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Ірина Червінська-Мандич

Та вже як є. Чого ж ти стогнеш

І завиваєш, як буран?

Ховаєш моє змерзле тіло

У забезпечений капкан.


Та вже як є. Чого ж ти плачеш?

Дай трохи спокою очам

І для хороброї розмови

Пережили си кілька грам.


Та вже як є. Чого ж ти хочеш?

В зеніті сонця, тиші зір?

А що я зроблю, як втаївся

В душі безлюдній дикий звір.


Та вже як є. Бери і бався.

Катай, як м`яч, з кутка в куток.

Та знай - ще виб`є час назавжди

Годинниковий молоток.


Та вже як є…



Калуш, 7.12.2007 р.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 29.10.2013 22:31  Оля Стасюк => © 

і правильно) інколи таке знаходиш, що аж плакати хочеться...) 

 29.10.2013 22:15  © ... => Оля Стасюк 

то був настрій, 6 років тому))) це ще зі старих запасів. відшукую гідні вірші і даю їм друге життя)) 

 29.10.2013 22:05  Оля Стасюк 

вірш хороший, але надто безвихідний. Сподіваюсь, то просто настрій?