29.10.2013 11:49
для всіх
226
    
  4 | 4  
 © Пі - Падіння Деградація Занепад

не хочу бути самим собою

щовечора знімаючи робу

ковтати білкову пайку

під звуки рекламних пауз

день за днем спустошуючи чиїсь надії

щоранку скоблити мар мизу

виходячи до сніданку 

корчити ейфорію

красунчик

чого тобі треба?

до вечора камінь свого існування

підняти

рефлекс

нагорода життя

ще один день 

і ВАША реклама 

а я знову не хочу бути...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.10.2013 14:58  Марієчка Коваль 

красунчик - чого тобі ще треба...
підсвідомості може треба чистої - викинути звідтиі зайве. інколи треба прочищати ауру (як на любителя хоч би). це суб єктивні відчуття. А вірш актуальний. і ясний. думаю, для багатьох. буває. про рекламу особливо.

 29.10.2013 13:25  Тетяна Белімова 

сумна сповідь самотності. рутинність існування - одноманітність буднів, коли вчора - повторене позавчора - і сьогодні - і завтра - і так до безкінечності... чи є сенс у такому існуванні?
цікаво, що з приводу сенсу буття думає автор?

 29.10.2013 12:28  Тадм 

класно

 29.10.2013 09:32  Ірина Червінська-Ман... => © 

розумію