20.02.2016 21:50
for all
116 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Савчук Віталій Володимирович

Бути собою

Бути собою

Мав би крила – полетів до щастя. 

Мав би силу землю обертав. 

Маю серце – як палке багаття. 

Маю мрію щоби мир настав. 


Мені прикро коли кривдять менших. 

І серджусь я коли невинних б’ють. 

Мені відразно, коли між очі брешуть 

І душу жаль, коли в неї плюють! 


Я не сприймаю шепіт за спиною,  

Все ж краще правда, навіть і гірка. 

Такий я є, й залишуся собою 

Хоч часто кажуть, ніби схожий на Сірка. 

Публікації: Савчук Віталій Володимирович

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 22.02.2016 20:57  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую Таню за коментар. Я такий і є - незручний. )) Хай щастить. 

 22.02.2016 10:36  Тетяна Белімова => © 

Ніби девіз життя! Прямота поглядів і життєвої позиції!
Чудово!  

 21.02.2016 15:22  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Дякую пані Аню! Радий що відгукнулося...)) 

 21.02.2016 13:56  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Життєво, щиро, чудово! 

 20.02.2016 22:50  Каранда Галина => © 

я вірю). буває... 

 20.02.2016 22:48  © ... => Каранда Галина 

Дякую пані Галино! Я коли написав цей вірш, тільки тоді сам звернув увагу, що є певна схожість з цими рядками, та присягаюсь, що не перекладав...) 

 20.02.2016 22:22  Каранда Галина => © 

Я не люблю себя, когда я трушу,
Досадно мне, когда невинных бьют.
Я не люблю, когда мне лезут в душу,
Тем более - когда в неё плюют.