30.10.2013 01:22
лише 18+
353
    
  13 | 13  
 © Тетяна Белімова

Антигероїчне

Антигероїчне

як є...

Я убив, бо не міг так жити…

День-у-день… Чи моя вина?

А між нами – смертельний віддих, 

І дилема – я – чи – вона?


Так! Убив, бо не міг інакше…

І коли вона йшла в юрбі –

Утішав всіх усміх пропащий!

Я ж хотів його мать собі!


І убив! Що ж я міг ще дати?

Чи б зі мною вона була?

Я – звичайний, вона – крилата!

(хай її вже огорне мла!)


Чи ж убив? Чи звільнився тільки?

Бо очистив свій власний світ?

І – допоки – ще – з – нею – грішний?

А без неї?.. Співець сюїт?


І це зовсім не те убивство, 

Що чиєсь обриває життя!


Хай вже буде навіки вільна, 

Якщо Тут не була моя!

Тетяна Белімова цікавиться

  • Тетяна БелімоваМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.12.2013 12:53  Мальва СВІТАНКОВА 

ОГО. Ви мене здивували. Захоплююче. Відмінно!

 19.11.2013 01:50  Марина Моренго 

тут більшість коментує щодо фізичної розправи. а мені сприймається, як якесь мазохічне знущання ката над самим собою. образне вбивство словом і думкою. собі ж гірше

 04.11.2013 23:21  Ірина Затинейко-Михалевич 

гарне декламування! вірш - набагато більше просякнутий емоціями, аніж сам голос поетеси...тобто слова написані мені енергетично бриніли значно сильніше. "Вільна - аби не моя"...хм...цікаво писати від імені чоловіків - Тобі вдалось задати їхній дух у стані перемоги, або ж поразки...

 30.10.2013 21:46  © ... 

Друзяки! Всім дякую))) Це була літературна вправа! Не більше! Поезія на "вимогу")))

 30.10.2013 17:43  Ірина Червінська-Ман... => © 

Відпускаю тебе, відпускаю,
Відпускаю тебе - лети,
Як не здатна моєю бути,
То хоч будеш чужою ти.
Не знаю звідки це, але перегукується) а егоїзм - це тоді, коли нав`язуєш себе наперекір бажанням іншої людини, бо тобі так добре. Свого роду садо-мазо:-)

 30.10.2013 12:28  Володимир Пірнач => © 

Гарний текст.
Сподобалось.

 30.10.2013 11:23  Тетяна Чорновіл => © 

Мені чомусь здалося, що це написав не кат.
Скоріше всього прохрипіла "жертва"... в конвульсіях! :)))))))))))))) Жарт!
А це не та сама "жертва", з якою не справилась навіть гільйотина не так і давно? ))

 30.10.2013 10:07  Світлана Рачинська => © 

Невзаємне кохання - це хвороба... І ліків від пропасної ще не винайдено, нажаль... Пояснення зрозуміле!... Кату стало легше?... Стало. Це його рецепт одужання?... Так!
Погрузилася в роздуми...)

 30.10.2013 10:05  Олена Вишневська 

Сподобалося)))
Але думаю, що "крилаті" і так почувають себе вільними)))
А він, обмежений кайданами свого нерозділеного кохання, просто заздрив їй. Вирішив, так буде краще? А чи буде?
Мабуть, плаче за героєм палата для психічно хворих....

 30.10.2013 02:41  Наталія Сидорак => © 

відійти від егоїстичних бажань і мотивів і вбити когось для себе, щоб врятувати для інших - вчинок, звичайно, благородний. Але для справедливості має бути врахована точка зору обох сторін... Одностороннє рішення - це теж егоїстичний вчинок. Не міг інакше? - під питанням. Не хотів інакше, не приймав інакше - таке може бути...

 30.10.2013 02:23  Ганна Коназюк 

Так глибоко, переконливо, з чудовим переплітанням гріховності і святості. Мені дуже сподобалась поезія! Чудово!

 29.10.2013 23:19  Сашко Новік => © 

А Ксю мотиви не акцентувала =) круто