За течією
з рубрики / циклу «ЛІРИКА»
яку можна зібрати на кінчиках вій
і зсипати у рясні сльози.
Він дивився на неї з усією любов’ю,
яку можна відчути тілом,
мов електричний імпульс
силою в майже-смерть»
Ксенія Ен «За течією».
Він убив її просто… за посмішку,
Що не стала його у брості.
Він наводив приціл без поспіху –
Не було в його діях злості.
Вона мовчки стояла під стінкою
І не каялась! Лиш чекала,
Коли буде виставу скінчено,
І завісять ураз дзеркала.
Коли світ, що довкола «з комами»,
І який вже для неї – комом…
Врешті зникне за видноколами,
Й подих буде їй невагомим.