домовичок
Я вдома сама. Чути шерхіт.
А кіт без уваги – вже звик.
Можливо, за комином старим
Ніяк не засне домовик.
Ох, ці нескінченні ремонти…
Він тихий знайшов закуток
Й мостить, щоби було тепліше,
Під бік пінопласту шматок.
Вовтузиться. Як далі жити
Вирішує. Чи нас лякати,
Чи, може, із нами дружити
І спокій наш оберігати.
Харків, жовтень 2013