30.10.2013 19:42
для всіх
191
    
  3 | 3  
 © Зав`ялова Валентина

образа песика

«Чом ти, песик любий мій, голубів лякаєш?

Підкрадаєшся тишком, за крило хапаєш.

Десь куріпку здибав ти (це у центрі міста!),

Бідну пташку придушив. Не хотів же ж їсти.»

 

Так собачці своєму жінка говорила,

За погану поведінку песика журила.

Песик дивиться хазяйці  з увагою в очі -

Ніби хоче щось сказати, пояснити хоче:

 

«Я  тренуюсь на пташках, бо схопити маю

Ту ворону, що мене дуже ображає.

Тільки вийдемо із двору ми з тобою аркою,

Так вона вже нас чекає: проводить  до парку.

 

Все попереду летить, дражнить, обзивається,

Лайка, що вона кричить, не перекладається.

Вже півроку я її ніяк не спіймаю.

Хай пробачать голуби: тренуватись маю.»



Харків, жовтень 2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.10.2013 16:30  Тетяна Чорновіл => © 

Якось, пам"ятаю, бачила ворону, яка сиділа на стовпі і гавкала, передражнюючи схожого песика! А песик ще сильніше заходився, почувши таке безобразіє від дзьобатої! ))
Дуже смішно було спостерігати!
Віршик цікавий!