10.11.2013 20:01
для всіх
292
    
  3 | 3  
 © Крісман Наталія

СЛОВО, ВОСКРЕСНИ З ПРАХУ!

Ось шкандибає Слово

Втомлене в битвах грізних, 

Хтось його обезкровив 

В лапах своїх залізних, 

Знищене і обдерте, 

Сотні разів розп`яте, 

Наче душею мертве, 

Вбите жорстоким катом, 

Сумно кидає погляд 

В небо, з жалів скорботне, 

В погляді - згусток болю, 

Але вже зримий спротив. 

Кинута кимсь монета 

В церкві фальцетом стогне, 

Підкуп, а чи пожертва? 

Морок вростає в скроні... 

Знову бруківка, суржик, 

Беркут - криваві руки, 

В серці холоднім - стужа, 

Ближньому ближній - круком, 

Ворог, мов звір голодний, 

Душить дитя в колисці... 

Досить ярів холодних, 

Кров`ю - в сиру землицю! 


Знову поет-провісник 

Скапує кров`ю в рими 

В пошуках вічних істин, 

Хоче з`єднатись з ними, 

Прагне себе наситить 

Волею, наче птаха. 

Боже, зціли нас світлом! 

Слово, воскресни з праху!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.11.2013 12:24  Володимир Пірнач => © 

Ритм дуже сподобався.

 11.11.2013 01:24  Світлана Рачинська => © 

сильно
+++++++++++

 10.11.2013 23:38  Ірина Затинейко-Михалевич 

сильні слова... важко навіть коментувати...

 10.11.2013 22:56  Тадм 

Кожний рядок немов постріл. дуже сподобався вірш

 10.11.2013 20:34  Тетяна Белімова => © 

Вже давно знайома із цим текстом, але ось прочитала знову - і знову дивуюся силі його звучання! Така енергетика! Чеканні рядки! Дуже...

 10.11.2013 17:52  Олена Вишневська 

Хіба перед таким проханням слово втримається? Звісно воскресне! ))