10.11.2013 01:10
for all
152 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Крісман Наталія

ВІЧНО НА МЕЖІ

рани на вустах?

ні, вони в душі,

де падуть дощі

в спориші,

де поміж калюж

вже не видно руж,

лиш туман довкруж

і сльота


не спинити крик

не зцілити стигм

коли серцем звик

до облуд

вічно на межі

гострить хтось ножі

хоч слова-вужі

ждуть свій суд


зранена душа

вмита у дощах

хрест свій на плечах

пронесе

переродить ніч

в одкровення свіч

і у світлі віч

вгледить Сенс


озирнись довкруж

 поміж дивних руж

 досі в`ється вуж

 наших бід

 досить марних жертв

 з піднебесних сфер

 руки розпростер

 Хтось тобі


криками безсиль

відсудом свій біль

перероджуй цвіль

в небо-синь

запалає день

віршів-одкровень

кров`ю з наших вен...

Час Прозрінь

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 12.11.2013 15:24  © ... => Деркач Олександр 

Дякую, Олександре! 

 12.11.2013 09:34  Деркач Олександр => © 

сподобалось... 

 10.11.2013 22:05  © ... => Тетяна Белімова 

Та якось так само полилося чеканно... 

 10.11.2013 22:04  © ... => Олена Вишневська 

Дякую, Оленко! 

 10.11.2013 20:00  Тетяна Белімова => © 

Сподобалася форма! Ритм чеканний, ніби марш такий! Повтори і виокремлені написанням із великої літери слова вносять додатковий сенс))) 

 10.11.2013 17:53  Олена Вишневська 

Сподобалося...