14.11.2013 16:02

для всіх

180

- | -

 © Антоніна Грицаюк

Політ

з рубрики / циклу «Про долю»

Дощем мрячило,

Замерзло тіло,

Руки тремтіли,

Не було сили.

Вона шукала,

Чого не знала,

Та досить, годі,

Не перекір долі.

Пішла вперед,

Хоч і не мед,

Зігнула спину,

Не було впину.

Біль серце крає,

А він не гає,

Розриває душу,

Трусить, як грушу.

Досить сказала,

Мов відрубала,

Скинула пута,

Горда і люта.

На крило стала,

Прощай сказала,

Та полетіла,

Як лебідь біла.

У світ широкий,

Знайшла там спокій,

Там сонце світить,

А він хай ліпить.

Таку, як хоче,

Хай їй вуркоче,

Хай ліпить тіло,

Щоб полюбило.

Всі його вади,

Та вічні зради.

м. Славута,