26.05.2010 09:49
-
15011
    
  6 | 6  
 © Алла

Невпинно плине час. Так швидко, крок за кроком. 

І хай уже нам тридцять, сорок п`ять чи сімдесят, 

Назавжди в пам`яті прекрасні шкільні роки

Так сумно, що не можна повернути їх назад. 


Шкільні роки - це вдачі і невдачі, звісно. 

Це - перший твір і перша пісня. 

Це перша двійка і дванадцять балів. 

Урок відкритий і змагання у спортивній залі. 


Шкільні роки - це вірш напам`ять, 

І вчителі, які усе на світі знають. 

Перерви і канікули жадані, 

Не виконані інколи завдання. 


Шкільні роки - це школа початкова, 

І перша вчителька, і лагідна, й сувора. 

Її знання у математиці і мові, 

Важливі речі, вкладені у кожне слово. 


Вона учила кожного з нас по складам читати, 

Сумлінно над собою працювати. 

Переживала, коли ми хворіли, 

Засмучувалась, якщо щось не так робили. 


Вона водила нас в місця цікаві, 

Якщо сварила - то по справі. 

Учила нас любить природу, 

А ми так поважали цю її душевну вроду! 


Йшов час, ми закінчили школи, інститути. 

І діти не давали нам ночами вже заснути. 

Та кожен, вірю, пам`ятав завжди, 

Як перша вчителька учила бути нас людьми. 


Слова, слова... Їх можна промовляти безкінечно, 

Вкладаючи в них вдячність всю свою безмежну. 

Нехай же Бог дасть нашим рідним вчителям 

Здоров`я і добра за те, що вони дали нам! 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.05.2010 14:42   

розумничка! відчувається, що від душі.