Годинник
Годинник стукає тік-так,
Закінчилась доба,
Чимось нагадує вітряк,
А чимось і життя.
Присядь на стрілці, на кінці,
На вибір, на якійсь.
Секундна в нашому житті
Проходить дні швидкі.
Хвилинна зовсім не спішить,
Секундні бачить дні,
Поки життя все пролетить
В секундах йдуть роки.
А вже годинна мов слимак,
Повзе в житті своїм,
Для неї кожен другий знак –
Справжнісінькі віки.
Усе відносне, де не сядь,
Де рік за день, де вік,
Щоб бачить це, у центрі стань,
Там зупинилась мить.
Усе навколо йде, біжить,
А де навіть повзе,
А в центрі все, кругом спішить,
А тут на місці йде.
Іде лиш так, як хочеш ти,
І стукіт ти забудь,
Бо інші люди на кінці,
Під стукіт заберуть!
Ти сам керуєш хто ти є
І вибирай скоріш,
Поки зі стрілок знять тебе
І в центр зсадити зміг.
Бо тут твоє життя, твоє,
І на долоні час,
Ми часто забуваєм це.
На стрілках бачу нас.
За течією ми пливем,
І вітер на вітряк
Дні нові віє, й так живем,
І так спливає час.