22.11.2013 18:17
for all
402 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Колоденна Уляна

Побачення

Ти сьогодні йдеш на побачення,

З оберемком рожевих тюльпанів.

Осягнув вже життєве призначення

Йдеш полями ранкових туманів.

Йдеш болотом крізь дебрі і зарослі,

І кому оті квіти, хто знає?

Вже і сам не далекий до старості,

Хто ж на тебе людино чекає?

Над землею повиснув світанок

А під серцем тулилось смеркання,

В цей тендітний і ніжний ранок

На могилу приніс зізнання.

І не жаль ні взуття, ні одягу,

Жаль, що саме таке побачення.

Застеливши ту землю тюльпанами

Попросив у мами пробачення.

На колінах цілуєш спогади,

У очах чорно-біле дитинство

Жінку долею мучили здогади,

А призначення їй – материнство.

І так швидко вона минулася

Так минається кожна людина

Просто дивно самому Богові,

Скільки в мами любові до сина.

Ти сьогодні прийшов на побачення

З оберемком рожевих тюльпанів.

Як хотілось би маму побачити,

Серед білих, ранкових туманів.

с. Серединки Тернопільська обл., 16.11.2013р.


Колоденна Уляна цікавиться

  • Колоденна УлянаМожете залишити хоча б два слова про прочитане?
  • два слова

Публікації: Колоденна Уляна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 22.11.2013 17:51  ГАННА КОНАЗЮК 

Проникливо до глиини душі... Прекрасна поезія. Правдива. 

 22.11.2013 16:30  Тетяна Ільніцька => © 

Зворушлива історія! 

 22.11.2013 16:19  Володимир Пірнач => © 

Гарний текст..
Така тема завжди чіпляє. 

 22.11.2013 14:37  Олена Вишневська 

Прекрасний вірш! Часто цінувати материнство починаємо, коли вже побачення можуть бути тільки такими, на жаль... Тоді і час знаходиться і можливість, а немає вже до кого поспішати...