28.05.2010 17:08
-
1013
    
  3 | 3  
 © Карпюк Оксана

Травневе небо

Вірш про травень

Холодне Небо в сірому плащі 

На „блискавку” закрите золотаву. 

На ранок їсть зорю і п’є дощі. 

Вони його розбурхують, як кава. 


Воно таке самотнє і бліде, 

Що хочеться до серця пригорнути, 

Але ніяк... Бо з Неба дощ іде, 

На склі виводячи замріяні маршрути. 


Проходить час, і Сонце у зеніт 

Уже б зайшло, та Хмари пустотливі 

Від Неба приховали цілий світ, 

А світу щедро розливають зливи. 


Немов вино, і вдень, і уночі 

Вода з небес щораз грайливо ллється. 

А на обід у Неба – знов дощі, 

Й шматочок незакоханого серця. 


Проходить день – за сонячним теплом 

Сумує Небо вечором холодним. 

Дощу піала тільки перед сном –  

І Небо в ніч закуталось голодним... 


Травневе Небо... В сірому плащі 

На „блискавку” закрите золотаву. 

На ранок їсть зорю і п’є дощі. 

Вони його розбурхують, як кава... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 24.03.2019 08:08  Каранда Галина => © 

Гарно