Переляк
Розбилося вікно у темну ніч.
Сполохані з зненацька почуття
Залишили одного.
Втекли.
Розбіглися по зоряному небі
Безшумно.
Пусто.
Лиш фіранка тріпоче по щоках,
Приводячи до тями,
З небуття
Ледь-ледь живе
Моє
Нікому непотрібне тіло.
І не засвітить свічника вогонь очей.
Немає свічника.
Лиш ніч,
Солодка, ніжна, чарівна,
Огорне, заколише, закохає,
Залишивши переляк,
І тривожний серця стук
Світанку.
Дрогобич, 2011