30.11.2013 01:57
© Оля Стасюк
Випадкова зустріч
з рубрики / циклу «Послання до коханого»
Чи боїшся ти мого голосу?
Чи від холоду ти тремтиш?
Місяць в небі горнеться колосом,
Не злякайся його, тихіш….
Дай-но руку – холодна, стомлена….
Не дивися на блиски зір.
Усі зорі сьогодні зломлені,
І всю осінь будуть, повір!
І не скажеш нічого теплого…
Ти боїшся мене? Не бійсь!
Десь зима уже йде заметами –
Ось її ти лякайсь.
Дивись,
Вже набридло цій нічці гратися,
Заспокоїлиась – благодать!
Ну гаразд вже, давай прощатися.
Тільки тихше – тумани сплять…
