23.01.2014 12:43
for all
167 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Софія

Зупинися, владо!!!

Зупинися,  владо,

Моя  ненаситна,

Невже  тобі  мало

Сліз,  крові  пролито?


Невже  ти  вхопила

За  бороду  Бога

Забравши  законом

В  народа  свободу?


Хіба  на  майдані

То  дикі  собаки?

А  хто ж  тоді  ти

Жадаючи страти?


Ні "батько",  ні  Путин

Поряд  з  тобою--

Народ  на  майдані

Зібрався  юрбою.


Розкрий  свої  очі

Достатком  залиті,

Відверті,  сміливі

Зібралися  діти.


Зібралися  і  просять:

" На  нас  подивися,

   Це  наша  країна,

   І  з  нами  молися,

   Щоб  сонце  вставало,

   Світило  і  гріло,

   Щоб  ранок  росою,

   Не  кров"ю  омило,

   Щоб  всім  було  добре

   В  державі  нам  жити,

   Бо  ми  не  раби!!!

   Довго,  владо,  просити?


Вже ж,  бачте, тяжка  та

З  бюджетом  розлука:

Бо  то  є  броня,

Бо  то є запорука,


Що  в  руки  вкладає

Дітям  гвинтівки

Та  антимайданівцям

В  кишеню  готівку.


Як  добре  грішити

Руками  чужими,

А ви  запитали:

" Батьки, ви хотіли?"



Можливо  єдиний

То  син  у  родині,

Вони  лиш  навчали

Служить  Батьківщині,


Народ  захищати,

Як  брата  за  брата,

А  ви  наче  в звірів

Призвали  стріляти.

 

До  миру, спокою,

Всіх,  всіх  закликаю,

Благаю  спиніться,

Бо  серце  вмирає.


...Побійтеся Бога,

Вельможнії  люди.

Одна  всім  дорога--

Ще  й  суд  страшний  буде.


Суддю ж бо,  як  завжди,

Не  купите  грішми.

Тремтіть  же  продажні,

Суддя  цей  --  Всевишній!!!

Публікації: Софія

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 24.01.2014 21:01  ЗОБ 

не підібрати кращих слів, Всевишній суд чекає кожного, нехай отримає кожен по заслугах... 

 24.01.2014 19:26  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую. 

 24.01.2014 19:00  Тетяна Ільніцька => © 

Щирий, емоційний твір! Наслідує українську народну пісню. 

 24.01.2014 18:45  © ... => Ігор Рубцов 

"Нам би тільки суспільного розуму, коли обираємо, та не продавати себе, а обирати по совісті."
Це ті слова, якими повинен жити кожен громадянин України.
Але довіра виборцям, надання права вирішувати за народ життєві питання ( інколи простий народ це зробити сам не взмозі) - хіба це погано?. Вважаю, що ні. Тільки цю довіру повинні поважати, цінити, дослухатися до народу , жити з народом душею. А ті , кому ми надали це право -- забули, звеличеливши себе до небес, йдучи по трупам людей, ця обставина не має прошення. Шлях один - відставка уряду. 

 23.01.2014 20:29  Ігор Рубцов => © 

Софіє, я десь починаю розуміти, чому таке є на нашій землі. Ми за старою звичкою називаємо найманих нами виконавців нашої волі владою. Дарма, що вони пролізли попри бажання більшості українців. Були б ми згуртованішими, того б не сталося. Але влада - це ми, народ. Тому що немає у нас царя, якому все падає у спадок. Ми обираємо і маємо право питати, вимагати. То, скажіть, кому належить таке право? Я відповім: тому, хто має більші повноваження, тобто, владі. А ці повноваження надані нам Конституцією і законами. Тож, якщо хтось, кого ми обрали і назвали владою (а вона тільки тому влада, що ми їй делегували деякі права) узурпувала наші повноваження, то ми маємо право усунути таких з посад. Нам би тільки суспільного розуму, коли обираємо, та не продавати себе, а обирати по совісті.