Що краще
Мріємо ми як діти і часто,
Незважаючи на роки,
Нескінченного прагнемо щастя,
Але все ж таки...
По життю хто без бід простує
Не мудрішає.
Лише серце, що гірко сумує
Плаче віршами.
Хто в цю мить перемогу святкує
Й за удачу п`є,
Той мелодій легких не почує,
Що у тиші є.
Не насититься той, кому добре,
А скоріше всього навпаки.
Може й краще отак, ніж недоля,
Але все ж таки...
