21.11.2013 17:03
18+
2667
    
  20 | 21  
 © Ганна Коназюк

Голодна доля

Голодна доля
За основу вірша взято розповідь з дитинства мого діда

Маленькі ручки в бруді і синцях, 

А на вустах в куточку кров скипіла.

В її дітей поранені тільця, 

А в неї з того вся душа зболіла.


Дітей багато Бог їй дарував.

Близняток двох недавно схоронила.

А Тонечка попухла і злягла

І ледве-ледве їстоньки просила.


Вона найстарша, але все ж дитя...

Була б для мами втіха і опора.

Безслідно зникла юності краса, 

Залишилося тіло блідохворе.


Два хлопчика сестру щоб врятувать, 

Пішли у поле залишки збирати, 

Але дорослий дядько їх побив, 

Що ледь живими доповзли до хати.


У відчаю вже сльози не біжать, 

Від голоду і мозок не працює.

Вона ж їх мати! Де ж це хліба взять?

Якою ж їжею вона їх нагодує?


Мов мишенята, в закутку сидять

Маленькі, немічні, голодні діти.

Пекельні муки мовчечки терплять -

Нема куди лиху біду подіти.


І заглядає в шибку страх і біль, 

А не спокійний місяць надвечір`я.

Померла Тонечка. Помруть батьки.

І жменька сиріт виживе в зневір`ї.


...На чорному асфальті в наші дні

Валяється хлібця малий шматочок.

Він перед смертю марився колись

І був спасінням для синів і дочок.



21.11.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.11.2015 12:53  іруся => © 

Голодомор

 23.11.2013 17:48  Тетяна Чорновіл => © 

Така страшна наша історія! Ви дуже проникливо і болісно все описали! Моє "чудово".
А жертвам невинним - вічна пам"ять!

 22.11.2013 14:57  Тетяна Белімова => © 

Анічка! Схиляюся перед вами за цей твір! Його не можливо читати без сліз! Це ж не просто зворушлива історія, від якої нормальна людина заплаче! Це наша історія, у якій було здійснено цей страшний злочин...
ДЯКУЮ ВАМ ЗА ПАМ`ЯТЬ! ЗА ЇЇ ПРИМНОЖЕННЯ!

 22.11.2013 10:38  Тадм 

боляче. вірш гарний. про таке потрібно пам"ятати.

 22.11.2013 01:08  Марина Моренго 

наш вічний біль.... гарний вірш, аж сльози на очах. добре, що хоч раз на рік згадуємо. але це ж і прикро. бо не вчимося на помилках. сьогоднішній день це ще раз підтвердив.

 21.11.2013 21:55  Світлана Рачинська => © 

Сьогодні, моєму старшому у школі показували док. фільм на цю трагічну тему. Він прийшов вражений і каже -" Мамо, напиши вірш про голодомор!" Я йому, а чому ти так захотів?... - Просто ми дивилися на цей жах. я ледь стримував сльози, а старшокласники сміялися. Чого мамо? З чого вони сміялися? Я чуть не заплакала.
Пояснити не могла.
Сильний вірш. Ранить правдою.( Я зачитаю сину!)

 21.11.2013 21:47  Оля Стасюк 

важкий вірш, але хороший. Треба про таке говорити.

 21.11.2013 21:22  Каранда Галина => Суворий 

неймовірна к-ть переглядів за 4 години....

 21.11.2013 18:35  Олена Вишневська 

Дуже важка тема, а вірш чудовий! Ви молодець, своєю творчістю нагадуєте про тяжке минуле наших дідів-прадідів. Аби тільки достукалося до більшої кількості сердець!

 21.11.2013 17:39  Ірина Затинейко-Михалевич 

хвилюючі память, слова! Дякую Вам за поезію!!!

 21.11.2013 17:28  Тетяна Чорновіл => © 

Тяжко навіть читати про таке! Не уявляється, як було виживати у той час! Болючий, але актуальний і вчасний вірш! Дякую! Чудово!