21.11.2013 17:03
18+
2559 views
    
rating 5 | 21 usr.
 © Ганна Коназюк

Голодна доля

Голодна доля За основу вірша взято розповідь з дитинства мого діда

Маленькі ручки в бруді і синцях, 

А на вустах в куточку кров скипіла.

В її дітей поранені тільця, 

А в неї з того вся душа зболіла.


Дітей багато Бог їй дарував.

Близняток двох недавно схоронила.

А Тонечка попухла і злягла

І ледве-ледве їстоньки просила.


Вона найстарша, але все ж дитя...

Була б для мами втіха і опора.

Безслідно зникла юності краса, 

Залишилося тіло блідохворе.


Два хлопчика сестру щоб врятувать, 

Пішли у поле залишки збирати, 

Але дорослий дядько їх побив, 

Що ледь живими доповзли до хати.


У відчаю вже сльози не біжать, 

Від голоду і мозок не працює.

Вона ж їх мати! Де ж це хліба взять?

Якою ж їжею вона їх нагодує?


Мов мишенята, в закутку сидять

Маленькі, немічні, голодні діти.

Пекельні муки мовчечки терплять -

Нема куди лиху біду подіти.


І заглядає в шибку страх і біль, 

А не спокійний місяць надвечір`я.

Померла Тонечка. Помруть батьки.

І жменька сиріт виживе в зневір`ї.


...На чорному асфальті в наші дні

Валяється хлібця малий шматочок.

Він перед смертю марився колись

І був спасінням для синів і дочок.



21.11.2013

Публікації: Ганна Коназюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 21.11.2015 12:53  іруся => © 

Голодомор
 

 23.11.2013 18:09  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую за щирий коментар!!! 

 23.11.2013 17:48  Тетяна Чорновіл => © 

Така страшна наша історія! Ви дуже проникливо і болісно все описали! Моє "чудово".
А жертвам невинним - вічна пам"ять! 

 23.11.2013 11:41  Світлана Рачинська => Суворий 

Мудро кажете. Поясню. Дякую Вам! 

 22.11.2013 15:33  Тетяна Ільніцька => © 

Мені здається, так прочитає кожна нормальна людина!
У мої родині теж зберігають пам`ять про родичів, замородованих Голодомором. 

 22.11.2013 15:16  © ... => Тетяна Ільніцька 

Безмежно дякую Вам, Таню, за розуміння і такі теплі слова. Дуже вдячна за увагу до мого вірша зокрема і за чуйне серце, що так щиро сприймає. 

 22.11.2013 14:58  Тетяна Ільніцька 

Не знаю, товариство, у кого рука піднялася поставити за цей твір низьку оцінку? Ганьба... 

 22.11.2013 14:57  Тетяна Ільніцька => © 

Анічка! Схиляюся перед вами за цей твір! Його не можливо читати без сліз! Це ж не просто зворушлива історія, від якої нормальна людина заплаче! Це наша історія, у якій було здійснено цей страшний злочин...
ДЯКУЮ ВАМ ЗА ПАМ`ЯТЬ! ЗА ЇЇ ПРИМНОЖЕННЯ! 

 22.11.2013 10:49  © ... => Тадм 

Дякую! 

 22.11.2013 10:38  Тадм 

боляче. вірш гарний. про таке потрібно пам"ятати. 

 22.11.2013 01:24  © ... => Марина Моренго 

Дякую Вам. 

 22.11.2013 01:08  Марина Моренго 

наш вічний біль.... гарний вірш, аж сльози на очах. добре, що хоч раз на рік згадуємо. але це ж і прикро. бо не вчимося на помилках. сьогоднішній день це ще раз підтвердив. 

 22.11.2013 00:20  Суворий => Світлана Рачинська 

Починаючи з певного віку, і до певного віку вже потім в більш старшому віці, школярі (хай вибачають за прямоту) перетворюються в полудурків. В них переважає якийсь стадний інстинкт. Вони можуть захлинаючись ржати над голодомором, плювати в спину людям похилого віку і чухатись безцеремонно в непристойних місцях... Це ще далеко не все зрештою... Поясніть це своєму старшому. Може його мине ця зараза, що косить більшість... Скоро він перетне цей екватор... Потім вони знову почнуть плакати... Хоча й не всі... 

 21.11.2013 22:29  © ... => Оля Стасюк 

Дякую, Олю! 

 21.11.2013 22:28  © ... => Світлана Рачинська 

Спасибі Вам, Світлано! Прочитаєте синові - і для мене це найбільша нагорода... 

 21.11.2013 22:20  © ... => Каранда Галина 

Так, дійсно страшна. Головне, про це пам"ятати і не допустити чогось схожого... Бо останні події не радують... 

 21.11.2013 21:55  Світлана Рачинська => © 

Сьогодні, моєму старшому у школі показували док. фільм на цю трагічну тему. Він прийшов вражений і каже -" Мамо, напиши вірш про голодомор!" Я йому, а чому ти так захотів?... - Просто ми дивилися на цей жах. я ледь стримував сльози, а старшокласники сміялися. Чого мамо? З чого вони сміялися? Я чуть не заплакала.
Пояснити не могла.
Сильний вірш. Ранить правдою.( Я зачитаю сину!) 

 21.11.2013 21:47  Оля Стасюк 

важкий вірш, але хороший. Треба про таке говорити. 

 21.11.2013 21:27  Каранда Галина 

страшна в нас історія...

 21.11.2013 21:22  Каранда Галина => Суворий 

неймовірна к-ть переглядів за 4 години....

 21.11.2013 18:41  © ... => Олена Вишневська 

Щиро дякую, Вам, Олено! 

 21.11.2013 18:35  Олена Вишневська 

Дуже важка тема, а вірш чудовий! Ви молодець, своєю творчістю нагадуєте про тяжке минуле наших дідів-прадідів. Аби тільки достукалося до більшої кількості сердець! 

 21.11.2013 17:41  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

Вам дякую за увагу і розуміння! 

 21.11.2013 17:39  Ірина Затинейко-Миха... 

хвилюючі память, слова! Дякую Вам за поезію!!! 

 21.11.2013 17:34  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую Вам дуже! Щойно прочитала Вашу "Вечерю" на цю ж тематику... Ще не можу відійти від уявної картини. Важко. Дуже боляче вхопило за душу. Дійсно, важко уявити як люди виживали.. 

 21.11.2013 17:28  Тетяна Чорновіл => © 

Тяжко навіть читати про таке! Не уявляється, як було виживати у той час! Болючий, але актуальний і вчасний вірш! Дякую! Чудово!